Обмежена логістика штовхає аграріїв у переробку: що це змінює для експорту
Через обмеження морської логістики фізичні обсяги українського агроекспорту скоротилися приблизно на 50%, тоді як вартість — орієнтовно на 25%. Про це повідомив профільний міністр Тарас Висоцький під час урядового діалогу «Ukraine’s Next Steps: Economy and Reforms», організованого Європейською Бізнес Асоціацією, передає пресслужба Мінагрополітики.
Розрив між двома показниками описує те, що відбувається зі структурою поставок. Коли тоннаж падає вдвічі, а валютна виручка — лише на чверть, кожна експортована тонна в середньому приносить більше грошей, ніж раніше. Частина сировини, яка не доходить до порту як зерно, виходить на зовнішні ринки у вигляді продукції переробки.
Що стоїть за різницею у відсотках
Зерно і олійні — найбільш логістичноємні позиції аграрного експорту: на одиницю вартості вони займають найбільше місця в трюмах, вагонах і вантажівках. Коли морський шлях дорожчає або звужується, саме сировинні партії першими втрачають економіку доставки. Продукт переробки тієї ж сировини компактніший щодо вартості: борошно, олія, корми, готові харчові продукти дозволяють вивезти більше грошей за менший фізичний обсяг.
Звідси й різниця в динаміці двох цифр. Скорочення тоннажу на 50% при падінні вартості на 25% означає, що виробники дедалі більше орієнтуються на продукцію з вищою експортною виручкою. Висоцький під час заходу зазначив, що тенденція, схоже, продовжуватиметься, і що підприємства, які мають ресурси та можливості для розвитку переробки, нарощуватимуть відповідні потужності.
Для власника господарства це означає зсув у бік питання, скільки доданої вартості можна залишити вдома. Переробка вимагає обладнання, персоналу, сертифікації та доступу до ринків збуту готової продукції — тобто ресурсів, яких не має кожне підприємство. Саме тому міністр говорить про нарощування потужностей тими, хто вже має відповідну базу.
Негативний сценарій і горизонт до 2027 року
Мінагрополітики опрацьовує різні сценарії розвитку ситуації з експортною логістикою. Один із них — негативний, за якого доступ до глибоководних морських портів залишатиметься обмеженим до початку наступного маркетингового року, тобто до 1 липня 2027 року.
Такий горизонт важливий для планування інвестицій: рішення про переробні потужності зазвичай ухвалюють на кілька сезонів уперед, і орієнтир на 2027 рік задає рамку, в якій логістичне обмеження розглядають як умову роботи. За цих умов подальший розвиток переробки та збільшення частки продукції з доданою вартістю в структурі експорту набуватимуть особливого значення. Державні програми підтримки також орієнтовані на цей напрям.
Окрема цифра показує ціну альтернативних маршрутів: витрати агросектору на логістику ними у річному вимірі оцінюють у 1,5 млрд дол. Це той ресурс, який за інших умов міг би працювати в господарствах або в переробці.
Що з цього випливає для експорту
Структура експорту змінюється слідом за логістикою. Якщо обмеження доступу до глибоководних портів збережеться до 1 липня 2027 року, частка продукції з доданою вартістю у поставках за кордон зростатиме не лише як бізнес-вибір окремих підприємств, а як загальна адаптація сектору. Для господарства, яке розглядає переробку, практичний крок — оцінити власні ресурси під такий проєкт і звіритися з умовами державних програм підтримки цього напряму.
Фото: Timothy Tolle, CC BY 2.0
