Заморозки 4–7 листопада на Одещині: як вони вплинули на озимі за даними НААН
На Одещині заморозки у першій декаді листопада тривали у більшості районів від 4 до 7 днів. За оцінкою Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, вони дещо загальмували ростові процеси озимих, але загалом сприяли загартуванню культур.
Що показало дослідне поле
На дослідному полі Одеської ДСДС інституту пшениця озима, висіяна 17 вересня після непарового попередника, сформувала 3–5 бокових пагонів і вузлові корені за висоти рослин 24–26 см. За сівби 25 вересня по пару рослини мали 3–4 пагони висотою 20–23 см, за сівби 5 жовтня — 2 пагони висотою 15–18 см, за сівби 15 жовтня — 2–3 листки висотою 4–11 см.
У ячменю озимого за тих самих строків сівби по пару рослини утворили відповідно 3, 2 і 1 пагін висотою 21, 19 і 8 см. Ріпак озимий, посіяний 17 вересня, сформував розетку з 6–8 справжніх листків.
Строки сівби як межа осінньої вегетації
Для пізніх посівів визначальним обмежувальним фактором може стати вже не стільки нестача вологи, скільки скорочення періоду осінньої вегетації. Ґрунт при цьому вологи має достатньо: на кінець першої декади листопада запаси продуктивної вологи в орному шарі під озиминою на більшості площ становили 23–38 мм, тобто були достатніми та оптимальними. Через нерівномірність опадів відмінності між районами й окремими господарствами зберігаються.
Ефективні опади зволожили не лише орний, а й півметровий шар ґрунту. Водночас дощі призупиняли сівбу озимих зернових у господарствах регіону.
Площі та стан збирання
Станом на 11 листопада площа посівів озимих зернових і зернобобових культур в області збільшилась на 22,2 тис. га порівняно з попереднім періодом і становить 434 тис. га. Це 64 % від плану. Основними причинами недосіву НААН називає затяжні жовтневі опади та несприятливу цінову кон’юнктуру на ринку. У довідці зазначено, що сівбу озимих зернових слід продовжувати, оскільки їхня врожайність навіть за сівби в листопаді може бути значно вищою за ярі зернові колосові культури.
Оптимальні строки сівби ріпаку озимого закінчилися ще на початку третьої декади вересня, але підприємства продовжують його сіяти: за останній тиждень площа зросла ще на 2,45 тис. га і становить 209,85 тис. га, або 144,7 % до плану.
Часті дощі стримували й збирання пізніх культур. Кукурудзу на зерно станом на 11 листопада обмолочено на 88 % загальної площі збирання, соняшник — на 94 %, сою — на 56 %. В окремі дні збирали виноград.
Що з цього випливає для господарства
Показники дослідного поля дають орієнтир, з яким станом рослин озимі підходять до зимівлі за різних дат сівби на півдні. Для господарства, яке ще не завершило сівбу, це привід зіставити власні посіви з цими діапазонами висоти й кількості пагонів та врахувати, що запас вологи в ґрунті вже сформований опадами, а подальший розвиток рослин обмежує тривалість осінньої вегетації. Наступний крок — оцінити стан конкретних полів за строками сівби й попередниками та звірити його з даними НААН щодо загартування озимих після заморозків 4–7 листопада.
Фото: amandabhslater, CC BY-SA 2.0
