90 суден у черзі на Суліні: чому фрахт дунайських маршрутів може подорожчати
На рейді Суліни станом на 16 листопада очікують близько 90 суден, а черга на вхід до дунайських портів виходить за межі рейдової стоянки. Про це повідомляє USM з посиланням на експертку з дунайської логістики Катерину Кононенко. Для господарства, яке вивозить зерно дунайськими маршрутами, ця черга має вимір у добах очікування і у фрахті.
Скільки чекають судна
Час очікування різниться за напрямками. Судна, що прямують до українських портів, стоять 40–60 діб, для портів Румунії та Молдови цей показник становить 7–14 діб. На українському напрямку судно проводить у черзі в кілька разів довше, ніж на маршрутах до Галаца чи Джурджулешт.
Саме тривале очікування проходження Сулінським каналом Кононенко називає головним чинником подорожчання перевезень для українських дунайських портів. Поки судно стоїть у черзі, воно не виконує наступний рейс, а його утримання лягає у вартість перевезення. Чим довша стоянка, тим вища ставка, яку судновласник закладає у фрахт.
Що змінюють атаки на судна
Окремий ризик — безпека самої стоянки. Після нещодавніх інцидентів поблизу Сулінського каналу судновласники можуть переглянути умови роботи на дунайських маршрутах.
«Сулінський рейд більше не можна вважати безпечним місцем для очікування. Тепер буде значно складніше переконати судновласників, що очікування на шляху до Галаца чи Джурджулешт є безпечним», — зазначила Кононенко.
З її слів, звичні ставки фрахту для перевезень до румунського Галаца та молдовського Джурджулешт можуть втратити актуальність через погіршення безпекової ситуації. Для українських портів до фактора черги додається безпековий складник, і обидва вони працюють в один бік — у бік вищої вартості вивезення.
Осадка як обмеження маршруту
На вибір маршруту впливає не лише черга, а й глибина. Кононенко навела актуальні показники максимальної безпечної осадки: на Суліні — 7,01 м, на гирлі Бистре — 5,3 м, на ділянці від 44-ї милі до Ізмаїла — 6,8 м. На маршруті від 44-ї милі через Рені до Галаца допустима осадка становить 6,7 м, а на ділянці Галац — Бреїла — 6,3 м.
Ці цифри означають, що не кожне судно з повним завантаженням може пройти тим чи іншим плечем. Найнижчий показник — на Бистре (5,3 м), і саме він обмежує завантаження суден, які йдуть цим гирлом. Для відправника це вибір між глибшим маршрутом із довшою чергою та мілкішим із меншим завантаженням на рейс.
Що з цього випливає для витрат
Тривале очікування на рейді Сулінського каналу, за даними джерела, створює значні додаткові витрати для перевізників. Ці витрати не залишаються в перевізника — вони закладаються у ставку фрахту, яку платить відправник зерна.
Для господарства практичний висновок полягає в тому, щоб закладати в розрахунок вивезення не лише саму ставку фрахту, а й час, який судно проведе в черзі, та обмеження за осадкою на конкретному плечі. Ставки, які діяли раніше для напрямків на Галац і Джурджулешти, можуть виявитися неактуальними, тож умови перевезення варто уточнювати під конкретний рейс, а не орієнтуватися на попередні домовленості.
Фото: denisbin, CC BY-ND 2.0
