Агрорукав замість елеватора: як на Черкащині третій рік зберігають зерно і корми
У господарстві в селі Хрущівка на Черкащині зерно та корми зберігають в агрорукавах. Агроном Володимир Марченко розповів Суспільному, що цю технологію тут використовують третій рік як альтернативу елеваторам і силосним сховищам.
Як наповнюють рукав
Кукурудзу з причепа трактора пересипають у бункер, далі під тиском він наповнює агрорукав. Якість укладання має пряме господарське значення: збрижі та складки на оболонці стають місцем, де гризуни можуть її прогризти. На бетонній поверхні, за словами Марченка, з-під низу щури й миші не зариються і оболонку не прокусують.
Зерно віють і закладають у рукави одразу. У попередньому році врожай кукурудзи був дуже гарний, склади виявилися переповненими, і рукави закупили додатково — частину закладали прямо на полі.
Корми біля ферми
У рукавах зберігають не лише зерно. Заступник з тваринництва Карен Дарчинян розповів, що так закладають кукурудзяну пасту, сінаж із злакових трав і люцерни. Кукурудзу для пасти збирають з вологістю 30–35%, подрібнюють спеціальною дробаркою, машиною пакують у рукав, де проходить консервація. Далі пасту дають у раціон корів разом із сухою кукурудзою.
Розміщення рукавів на фермі біля тваринницьких приміщень дає економію на перевезеннях. Узимку зерно для годівлі не доведеться возити зі складів: господарство обходиться навантажувачем і власними силами.
Втрати й обсяги
За три роки рукави в господарстві себе виправдали, каже Дарчинян. Вони не потребують будівництва капітальних споруд, силосних траншей або складів для зерна. Відходів і корму, що пропадає, за його словами, менше, ніж у силосних траншеях чи курганах. Втрати є, але порівняно з траншеями та курганами вони менші — близько двох-п’яти відсотків.
Один рукав вміщує від 160 до 200 тонн корму. Злакового сінажу в цьому господарстві вистачає на три-чотири тижні.
Інший досвід: елеватор у Корсуні-Шевченківському
В одному з господарств у Корсуні-Шевченківському агрорукави залишили в минулому: там збудували власний елеватор і звозять зерно до сховища. Директор Ігор Ковтанець пояснив, що нині потреби в рукавах немає. Зберігання в них він назвав хорошою перспективою на врожайність, але вказав на нюанси: рукав пошкоджують гризуни, птахи роблять дірочки, всередину потрапляє волога, і втрата товарного зерна сягає від 1,5% до 2%.
Що кажуть в області
На Черкащині агрорукави почали використовувати у 2023 році, розповів начальник обласного департаменту агропромислового розвитку Богдан Батяков. Тоді господарства отримували їх за грантовими програмами — 1500 рукавів.
В області працюють 36 потужних елеваторів, які також мають продукцію, є й менші елеватори; використовуються всі. Попиту на рукави, за словами Батякова, поки немає.
Окремий аргумент — ризики воєнного часу. Якщо атака знищить одне сховище, врожай, розподілений по агрорукавах у різних місцях, має більше шансів уціліти, ніж той, що лежить в одному ангарі. «Влучило все в один ангар — немає нічого», — сформулював він.
Для господарства рішення про рукави зводиться до двох величин: потреби в потужностях на пік урожаю і прийнятного рівня втрат. У Хрущівці порахували втрати в межах двох-п’яти відсотків і закладають корми поряд із фермою; у Корсуні-Шевченківському після будівництва елеватора рукави не використовують. Наступний крок для власника — порівняти ці дві цифри зі своїми обсягами зерна й кормів та відстанню від поля до місця годівлі.
