Пізня сівба озимої пшениці: у якому стані рослини заходять у зиму
Припинення осінньої вегетації озимої пшениці за середніми багаторічними даними на більшій частині України припадає на другу-третю декади листопада. Від появи сходів до цього моменту рослина має вегетувати щонайменше 45–50 діб і встигнути утворити 3–5 пагонів.
Декадний звіт НААН України фіксує цього року іншу картину. Через погодні умови та доволі пізні терміни сівби на значних площах рослини можуть припинити осінню вегетацію в різному морфофізіологічному стані — від «шилець» до фази кущіння. Частина озимини за надпізньої сівби (принаймні в першій половині листопада) може взагалі розпочати зимівлю насінням, яке ще не проросло і залишається в ґрунті. Фахівці НААН зазначають, що це матиме негативні наслідки для формування зернової продуктивності навіть за успішної перезимівлі.
Скільки часу з’їдає холодний ґрунт
Розрахунок ризику для пізніх посівів будується на двох відрізках часу, які наводить джерело. За порівняно низьких температур повітря і ґрунту сходи з’являються через 29–30 діб після сівби, а фаза кущіння настає через 26–28 діб після появи сходів. Якщо додати ці періоди, стає видно, чому надпізній посів не вписується у вікно до середини листопада: рослина витрачає майже місяць лише на те, щоб вийти на поверхню, і ще близько місяця на кущіння. За цей час вегетація встигає припинитися раніше, ніж рослина пройде потрібні фази.
Наслідок описаний у звіті прямо: рослини за своїми параметрами розпочинають зимівлю в далеко не оптимальному стані й мають низьку морозо- та зимостійкість. Причина — слабко розвинутий вузол кущіння, якщо він утворюється до завершення активної осінньої вегетації (або його відсутність), і малопотужна коренева система. Саме вона не дозволяє накопичити необхідну кількість пластичних речовин і протистояти зимовим умовам.
Дві фази загартування і що вони вимагають від календаря
Запорукою перезимівлі без істотних втрат джерело називає загартування, яке складається з двох фаз. Перша — накопичення вуглеводів, захисних речовин від низьких температур. Їй сприяють сонячні дні з температурою повітря близько 6–10°С, потрібною для фотосинтезу, і нічне зниження до 0°С, яке стримує інтенсивну витрату вуглеводів на дихання. Початком першої фази вважають зниження середньодекадної температури до 6–8°С тепла, завершенням — перехід температури через 0°С у бік зниження. Тривалість — умовно 20 діб, після чого морозостійкість пшениці озимої може становити -14°С.
Друга фаза — поступове зневоднення клітин і якісні зміни структури протоплазми. Вона проходить швидко, за 9–12 діб, за температури повітря -2 — -5°С. На більшій частині України загартування озимих зазвичай стартує наприкінці жовтня і триває протягом листопада. Кращі умови для нього — нормальне вологозабезпечення під час осінньої вегетації, прохолодна і ясна погода в другій половині осені та поступове встановлення зимового режиму з незначними морозами.
Для пізнього посіву ця схема означає подвійний брак часу. Рослина з’являється пізніше, кущиться пізніше, і на момент, коли середньодекадна температура опускається до позначки старту загартування, вона ще може не мати ані розвинутого вузла кущіння, ані кореневої системи, здатної забезпечити накопичення вуглеводів у потрібному обсязі. Перша фаза триває близько 20 діб, і якщо рослина входить у неї недорозвиненою, сам перебіг процесу не компенсує втраченого часу.
Що визначатиме стан посівів далі
Подальший стан озимини фахівці ставлять у залежність від погодних умов пізньоосіннього та зимового періодів. Значення має не лише сприятливий температурний режим, а й достатнє забезпечення посівів атмосферною вологою: акумульована в ґрунті, вона навесні може стати надійним гарантом формування майбутньої продуктивності рослин.
Для власника господарства з пізніми посівами це означає, що оцінку стану доцільно прив’язувати до конкретних фаз, зафіксованих на полі, а не до календаря сівби. Рослини в стані «шилець», рослини з 3–5 пагонами і насіння, яке не проросло, заходять у зиму з різним запасом стійкості, і подальший сценарій для кожного з цих варіантів визначатиметься тим, як складеться температура і вологозабезпечення до весни.
