30 млн т замість 62: як скорочення посівів під зернові вдарить по елеваторах і перевізниках
Міністерство аграрної політики оприлюднило перший офіційний прогноз урожаю зернових на 2027 рік, і він передбачає падіння майже вдвічі: з 62 млн тонн у 2026-му до 30 млн тонн. Причина — не погода й не ґрунти, а неможливість продати вирощене за кордон. Про це міністр Тарас Висоцький сказав в інтерв’ю Reuters 17 листопада.
Логіка розрахунку проста. Блокування чорноморських портів, через які раніше йшло близько 90% аграрного експорту, змушує господарства переглядати посівні плани й урізати витрати. Менше вкладень у насіння, добрива та захист — менший врожай. Далі цей ланцюжок переходить на тих, хто зерно зберігає й перевозить.
Кукурудза втрачає найбільше
Основне скорочення припадає на кукурудзу — провідну зернову культуру країни. Площі під нею у 2027 році можуть зменшитися більш ніж удвічі, до 2 млн га, а валовий збір — до 12–14 млн тонн проти очікуваних 29–30 млн тонн у 2026-му. Тиск на рішення фермерів чинять обмежений експорт і висока вартість логістики: вирощування культури втрачає прибутковість, і інвестиції в неї скорочуються першими.
Пшениця просяде більш ніж на третину — до 17 млн тонн. Озиму вже посіяли, і площі виявилися на 10% меншими за попередні очікування. До цього додається економія на добривах: урожайність може опуститися приблизно до 4 т/га проти понад 5 т/га у 2026 році. «Рекордних урожаїв очікувати не варто», — зазначив міністр, маючи на увазі саме скорочення витрат.
Що це означає для елеваторів
Для зерносховищ скорочення виробництва означає недозавантаження потужностей. Але водночас зростає інша стаття — перехідні запаси. На початок 2026/27 МР вони становили близько 10 млн тонн, а до кінця 2027 року можуть сягнути приблизно 30 млн тонн: зерно, яке не вдалося вивезти, накопичується на складах. Частина цих обсягів осідає саме на елеваторах, і плата за зберігання стає для них джерелом доходу, поки експортні потоки слабшають.
Перевізники втрачають вантажну базу
Експорт зерна у 2026/27 МР може впасти до 24,6 млн тонн проти 38 млн тонн сезоном раніше, якщо порти залишаться закритими. У розрізі культур це близько 10 млн тонн пшениці, 12 млн тонн кукурудзи та 2 млн тонн ячменю. Довші альтернативні маршрути економічно невигідні через високу логістику та низькі світові ціни — отже, обсяг роботи для залізниці й автотранспорту скорочується разом з експортом.
Навіть якщо судноплавство відновиться, швидкого повернення до попередніх обсягів не буде: через пошкодження портової інфраструктури пропускна спроможність становитиме 3–4 млн тонн зерна на місяць проти 7 млн тонн продовольства до повномасштабного вторгнення. За оптимістичного сценарію експорт міг би зрости до 36 млн тонн, але це стосується потенціалу, а не поточних можливостей портів.
Арифметика нового врожаю
Станом на 17 листопада зібрано близько 50 млн тонн зерна з очікуваних 62 млн тонн урожаю 2026 року, а експорт від початку сезону становив лише 7,2 млн тонн. Якщо виробництво 2027 року справді впаде до 30 млн тонн, а внутрішнє споживання залишиться на рівні 18–19 млн тонн, на експорт залишиться лише 11–12 млн тонн. Це орієнтир, за яким варто перераховувати завантаження складів і транспортних маршрутів на наступний сезон.
