Озимі на 90,7%, ріпак на 105,6%: де аграрії недосіяли і що це значить для продажів агроресурсів
Станом на 18 листопада озимими культурами в Україні засіяно майже 5,9 млн га. Мінагрополітики подає розподіл за групами: озимі зернові займають 4 724,9 тис. га, або 90,7% прогнозованих площ, озимий ріпак — 1 167,0 тис. га, або 105,6% прогнозу. Різниця між цими двома показниками і визначає картину попиту на насіння, добрива та засоби захисту на наступні місяці.
Зернові: недобір площ і його структура
Усередині групи озимих зернових відхилення від прогнозу нерівномірне. Пшениця разом із тритикале займає 4 164,0 тис. га — 91,7% від прогнозу. Жито засіяне на 75,1 тис. га, це 97,9% прогнозу. Найбільший розрив у ячменю: 485,8 тис. га, або 81,8% прогнозованих площ.
Для постачальників агроресурсів важлива саме ця структура, а не підсумкова цифра по групі. Недосів ячменю означає, що частина запланованих обсягів насіння цієї культури не була використана восени. Водночас пшениця і жито закрили прогноз майже повністю, тож основне скорочення площ сконцентроване в одній позиції.
Ріпак: площі понад прогноз
Озимий ріпак посіяно в 23 областях на 1 167,0 тис. га, що становить 105,6% прогнозованих площ. Перевиконання прогнозу означає, що восени під цю культуру пішло більше насіння, добрив і засобів захисту, ніж планувалося. Найбільші площі зосереджені в Одеській (209,0 тис. га), Вінницькій (125 тис. га), Миколаївській (98,0 тис. га), Хмельницькій (85,7 тис. га) і Тернопільській (79,3 тис. га) областях.
Географія озимих зернових
За загальними площами озимих зернових лідирують три області. Дніпропетровська — 521,4 тис. га, з них пшениця та тритикале 452,8 тис. га, ячмінь 66,9 тис. га, жито 1,7 тис. га. Одеська — 509,8 тис. га (407,6 тис. га пшениці та тритикале, 102,1 тис. га ячменю, 0,1 тис. га жита). Миколаївська — 507,0 тис. га (401,0 тис. га пшениці та тритикале, 104,0 тис. га ячменю, 2 тис. га жита).
Далі за обсягами йдуть Кіровоградська (429,2 тис. га), Полтавська (281,2 тис. га), Вінницька (267,5 тис. га) і Харківська (255,3 тис. га) області. Ці дані показують, у яких регіонах восени сформувався основний обсяг робіт із зерновими — і де відповідно концентрувався попит на ресурси під них.
Що це значить для продажів агроресурсів
Показники на 18 листопада фіксують стан осінньої кампанії, а не підсумок сезону. Для постачальника насіння, добрив і засобів захисту практичне значення має те, як співвідносяться фактичні площі з прогнозними по кожній культурі окремо.
Там, де площі закрито на 90,7% по зернових і 105,6% по ріпаку, осінній попит на ресурси розподілився нерівномірно: ріпак забрав більше, ніж планувалося, зернові — менше. Найпомітніше скорочення в ячменю (81,8%), тоді як пшениця з тритикале (91,7%) і жито (97,9%) відстають від прогнозу незначно.
Дані подані в розрізі областей, тому попит доцільно оцінювати не загальнонаціонально, а по тих регіонах, де зосереджені площі. Дніпропетровська, Одеська та Миколаївська області формують найбільші обсяги озимих зернових, а Одеська додатково лідирує за ріпаком — 209,0 тис. га.
Наступний крок для роботи з цими цифрами — зіставити їх із власними відвантаженнями по культурах і областях за осінній період. Розбіжність між прогнозом і фактом по кожній позиції покаже, де попит уже реалізований, а де залишився незакритим.
